Відгук про виставку «Печерні храми Західного Тибету».

Невеселий підсумок однієї унікальної фотовиставки.

Мапа району експедиції з позначення м монастирів (Map with the locations of monasteries).

Tholing. Монастирський комплекс Yeshe O. Фрагмент скульптури, ХІІ ст. ( Tholing . Monastery Yeshe O. Sculpture fragment, XII century).
 
Tholing. Монастирський комплекс Yeshe O. Фрагмент скульптури, ХІІ ст. ( Tholing . Monastery Yeshe O. Sculpture fragment, XII century).
 
Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).
 
Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).

У Будинку-Музеї ім. М.К.Реріха (Одеса) відкрилася унікальна фотовиставка. Вперше одесити і гості міста мали можливість побачити твори монументального мистецтва, які ще збереглися, монастирських комплексів Нгарі,– західної провінції ТАР (Тибетського Автономного району) КНР. Небайдужий мандрівник В.Оплачко, відомий одеський підприємець, представив свою фотоверсію монументальних розписів, фрагментів скульптури і рукописів, які довелося йому побачити в буддійських храмах, печерних келіях і скитах Толінга, Дункара, Піанга, селищ цієї віддаленої від центру провінції.

Не можна сказати, що даний регіон Тибету мало відомий або мало вивчений. У цих місцях, в 30-і роки XX сторіччя, проводив дослідження Джузеппе Туччі, великий дослідник і знавець індології, буддизму у всіх його різновидах, культури Тибету і історії і багатьох інших напрямів в духовній спадщині народів Центральної Азії і Індійського субконтиненту. Побачене ученим реалізувалося в його численних працях, серед яких найбільш значущі для вказаного регіону - “Indo-Tibetica” в семи томах, “Святі і розбійники незвіданого Тибету” (російський переклад 2004), “Tibetan Painted Scrolls” в трьох томах, а також інші твори. На жаль, сучасна італійська тибетологія поки що не в змозі ні продовжити видання зібраних матеріалів Д.Туччі, ні перевидати цілком тепер уже рідкісне видання “Indo-Tibetica”, присвячене зникаючим образотворчим матеріалам згаданого регіону. Тому кожне нове відкриття, побачене іншими очима і в інший час не тільки примножує накопичені у минулому знання, але і дозволяє оцінити їх в іншому культурному контексті.

Нове відкриття пам'ятників в згаданих селищах належить китайським ученим, які на початку 90-х років XX століття почали свої дослідження, публікуючи якщо не всі комплекси відразу, то, принаймні, окремі зображення з них. Крім цього китайський уряд виділив навіть гроші на реставрацію Толінга.

Що стосується європейської традиції, то Д. Клімбург-Салтер здійснила в 1989 році подорож по Західних Гімалаях на згадку про експедицію Д.Туччі. В середині тих же 90-х років того ж століття в Толінзі, Дункарі і Піанзі побував Томас Д.Пріцкер, який також опублікував свої дослідження. Можна стверджувати, що фотофіксація, виконана В. Оплачко в жовтні 2006 року, продовжила вже сталу традицію і відобразила нинішній, досить сумний стан унікальних розписів, залишених безіменними майстрами далекого минулого. Крім цього, В. Оплачко вдалося зняти написи, що збереглися, на мові (як у скорописі, так і в повній графіці) Тибету, що важливо, враховуючи їх час створення. Фотографії, представлені на виставці, дозволяють відзначити зміни і ступінь збереження образотворчого матеріалу порівняно з попередніми фотофіксаціями. Існує реальна можливість оцінити рівень і майстерність відтворення буддійських сюжетів середньовічними майстрами, з'ясувати і позначити шляхи розвитку і становлення живописного канону в Тибеті під впливом як кашмірських майстрів, так і хотанського образотворчого мистецтва. Саме на його вплив Д. Клімбург-Салтер звертала увагу в своїй роботі.

Колись Толінг був столицею царства Гуге – серця відродження буддизму, після довгих років його забуття в Тибеті. У XI столітті монастирський комплекс Толінга став практично найбільшим освітнім центром. Там знаходили притулок індійські професори університетів Вікрамашила, Одантапурі, що видавлювалися з рідних місць активним просуванням послідовників ісламу. У Толінзі знаходилися кашмірські учені, знавці буддійської теорії і практики. Монастир був одним з найбільших перекладацьких центрів, де перекладалися тексти буддійського канону на тибетську мову. Участь в цьому процесі, крім професійних перекладачів, брали і правителі держави, стурбовані долями буддизму на підвладній їм території. Центральний храм монастирського комплексу Толінга, згідно традиції, відповідав Одантапурі (схема мандали храму, що використовувався для посвячення). На початку XVII століття про Толінг пишуть європейські єзуїти, які намагалися встановити тут християнську місію. Нині Толінг оточують розвалини замків, що не збереглися, і монастирів, а на південь від великого монастиря, в печерах верхнього Толінга, ще можна побачити складні композиції залишків розписів, фрагментів рукописів.

Шлях з Толінга, далі до Тибету на Гарток, пролягає через два селеща – Дункар і Піанг, розташованих на протилежному березі річки Сатледж. По гребенях гір підіймаються руїни замку, напівзруйновані стіни монастирів. Монастир в Дункарі належав школі гелук, або жовтих шапок, і залежав від Толінга. Один храм – це Дукханг або соборний храм, де проходили збори духівництва для проведення відповідних служб. Його стіни покриті фресками XVI століття. Стінний розпис зображав вісім будд лікарювання. Другий храм – Джамкханг або храм Майтрейі. Третій храм присвячений Цзокхапі Лобсан-дакпе (1357-1419), реформаторові і засновникові школи гелук.

Піанг знаходиться на відстані приблизно 2 км. від Дункару. Він належить іншій буддійській школі Тибету – сак’я, одній з перших шкіл відродженого буддизму Тибету. Там знаходиться три храми, оточених розвалинами гігантських чортеней або ступ. Дукханг розписаний зображеннями восьми будд лікарювання, їх супутників. У Гонкханзі знаходилося зображення Шестирукого Махакали – захисника і покровителя селища, і його свити. У останньому храмі на вершині гори – Цекханзі, знаходилися колись, судячи з описів Д. Туччі, унікальні скульптури, мабуть бенгальського походження, від яких нічого і не залишилося. На стінах прекрасні розписи. Поблизу брам зображений Хеваджра – ідам і покровитель школи сак’я. На інших стінах зображення вчителів, що сприйняли від нього езотеричні доктрини і таємні повчання. Все тут тріумф світла, яскравих фарб, вишуканого малюнка, тонкої роботи.

Печери навколо Дункара – скити і келії для відлюдників, місця для медитації. Стіни, зведення, стелі розписані прекрасними фресками XV століття, точніше розписами мінеральних фарб по сухій штукатурці. Орнаментальні мотиви, композиції, мандали, персонажі махаянського і тантричного пантеону низкою змінюють один одного або розгортаються в структури мандал. І храм так і називається – Килкхоркханг, або Храм мандал. Виконання незвичайно вишукане, фарби такі живі, малюнки такі різноманітні, що іноді здається, що стеля покрита якнайтоншими мусліновими тканинами. Розписи Дункару такі досконалі, що їх можна вважати справжніми шедеврами живопису Гуге, періоду її розквіту. Високі достоїнства фресок Західного Тибету, натхненно описані Д.Туччі, підтверджують фотографії Віталія Оплачко.

Вперше в історії українського мистецтвознавства і українського сходознавства, завдяки небайдужості співвітчизника – Віталія Оплачко, що опинився в святих для буддистів місцях, виявилося можливим побачити і оцінити духовну красу чудових, хоч і малознайомих сюжетів, віддалених в часі і просторі. Ці чудові пам'ятники, проти яких, за образним виразом Д.Туччі, якісь темні сили об'єдналися в змові, з тим, щоб стерти всяку пам'ять минувщини величі і краси, стали відомі в Україні і збережуться хоч би на фотографіях, нагадуючи, одночасно і про печерні християнські храми Криму.

Згадка про те, що шедеври середньовічних розписів збережуться хоч би на фотографіях, абсолютно не випадкова. Як можна судити із слів В.Оплачко і з деяких з його фото, окремі розписи вже майже відокремлені від несучої стіни. Цілком очевидно, що коли закінчиться туристичний сезон, мародери від мистецтва закінчать свою чорну справу. В кращому разі розписи спливуть на якому-небудь аукціоні. У гіршому разі – виконувалося індивідуальне замовлення. Питання про контрабанду витворів мистецтва, як і раніше, залишається актуальним, чи йде мова про православний іконопис чи про танки Тибету і храмові розписи, чи про старогрецьке або сучасне мистецтво.

О.Д.Огнєва, кандидат історичних наук, ст. науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАНУ (м. Київ)

 

Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).
Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting). Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting). Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting). Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).

 

Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting). Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).

Dungkar 1-а печера «Тисяча гір». Деталі розпису. (Dungkar the 1st cave «Thousand mountains». Detail of mural painting).

Dungkar 1-а печера «Тысяча гір». Деталі розпису. (Dungkar the 1st cave «Thousand mountains». Detail of mural painting).

 

Dungkar 1-а печера «Тысяча гір». Деталі розпису. (Dungkar the 1st cave «Thousand mountains». Detail of mural painting).

Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting).

Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting). Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting).

 

Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting). Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting). Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting). Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting).

 

Dungkar «Печера мандал». Деталі розпису.(Dungkar «The cave of mandals». Detail of mural painting). Dungkar 1-а печера «Тисяча гір». Деталі розпису. (Dungkar the 1st cave «Thousand mountains». Detail of mural painting). Храми Західного Тибету.

Печерный храм в Pyiang. Деталі розпису. (Cave monastery of Pyiang. Detail of mural painting).

 

Печерный храм в Pyiang. Деталі розпису. (Cave monastery of Pyiang. Detail of mural painting).

Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).

Храми Західного Тибету. Oplachko - В.А.Оплачко. (Vitaly Oplachko)

Мапа Західного Тибету (Map of Western Tibet).

 
Tholing. Монастирський комплекс Yeshe O. Фрагмент скульптури, ХІІ ст. ( Tholing . Monastery Yeshe O. Sculpture fragment, XII century).
 
Стародавні рукописи (Ancient manuscripts).
 
Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).
 
Печера в Shangtse. Деталі розпису. (Cave in Snangtse. Detail of mural painting).

 

Повернутися до головної | Ареса виставки:

Україна, Одеса, вул. Велика Арнаутська, 47 оф. 2 "Одеський будинку-музей ім.М.К.Реріха"