Контакти: e-mail: savetibet@ukr.net

Вже майже місяць у Тибеті відбуваються протести ченців та місцевих жителів проти китайської політики "культурного геноциду", у відповідь на які керівництво Китаю посилює репресії. От і сьогодні з'явилася інформація про нові протести в провінції Січуань і про нові жертви. Китайскі солдати відкрили вогонь на ураження по групі протестуючих монахів. Список жерт збільшився ще на вісім чоловік.

Політичні та духовні лідери, інтелектуали закликали Китай припинити жорстоке придушення протестів. По всьому світу відбулися масові акції протесту проти дій Китаю.

Українське керівництво зберігає мовчання. Адже Китай вигідний економічний партнер. Для чого загострювати відносини з цим економічним гігантом.

Проте слідуючи за цією логікою економічного та політичного інтересу для чого, наприклад, будь-якій європейській країні визнавати голодомор 1932-33рр. геноцидом української нації? Кому хочеться псувати відносини з Росією?

Учасники акції на захист прав людини у Тибеті, яка відбулася 31 березня біля посольства КНР, вдруге звернулися до керівництва України з проханням не відмовчуватися і відреагувати на ситуацію у Тибеті. Підписані учасниками листи були передані адресатам. (Адміністрація Президента України вхід.№22/039034-23П). Повний текст листа наведено в кінці статті.

Депутат Львівської обласної ради від БЮТ Остап Козак ініціює звернення від облради до Міністерства закордонних справ України з приводу ситуації у Тибеті. Як повідомив депутат у коментарі Presstime він планує винести проект цього звернення на розгляд сесії ЛОР 15 квітня.

Подаємо повний текст:

«Львівська обласна рада висловлює свою стурбованість ситуацією що склалася в результаті грубого придушення масових протестів у Тибеті. Під час березневих акцій у Лхасі та інших частинах Тибету загинули десятки мирних мешканців. Дотепер невідома достовірна кількість, імена і місцезнаходження інших заарештованих.

Сьогодні Китай стоїть перед вибором, яким шляхом йому рухатися далі - шляхом посилення репресій чи шляхом діалогу, компромісів і миру. Політичні лідери і уряди багатьох країн, у тому числі і Євросоюзу, засудили жорстокі заходи керівництва КНР щодо протестуючих, і закликали до пошуку мирних шляхів вирішення конфлікту.

Для нас українців завжди були визначальними прагнення народів до свободи та демократичного розвитку, що підтвердила у 2004 році Помаранчева революція. Економічні та політичні інтереси не можуть бути важливішими за життя людей. Вважаємо, що Україна не має права замовчувати проблему із дотримання прав людини у Тибеті та повинна на міжнародному рівні засудити дії китайської влади».

Текст листа підписаного учасниками акції протесту під посольством КНР 31 березня 2008р. (вхід.№22/039034-23П Адміністрація Президента України):

ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ

В.А. ЮЩЕНКО

ГОЛОВІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

А.П.ЯЦЕНЮКУ

ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРУ УКРАЇНИ

Ю.В.ТИМОШЕНКО

№ 31-03-08 від 31.03.08р.

Ми, громадяни України звертаємося до Вас, з проханням відреагувати на останні події у Тибетському Автономному Регіоні КНР.

Дотепер невідома кількість, імена і місцезнаходження заарештованих під час березневих протестних демонстрацій у Лхасі та інших частинах Тибету. Їх кількість може доходити до декількох тисяч. Як заявили представники «Міжнародної Амністії» , є велика ймовірність того, що ці люди піддаються тортурам. ТАР КНР закритий для іноземних журналістів і незалежних спостерігачів.

Ми виступаємо проти вбивств, неправомірних арештів і репресій у Тибеті.

Політичні лідери і уряди багатьох країн засудили жорстокі заходи керівництва КНР щодо протестуючих і закликали до пошуку мирних шляхів вирішення конфлікту (додаток №1). Чому мовчить Україна? Економічні та політичні інтереси не можуть бути важливіші за мораль та життя людей.

Ми, що нижче підписалися, просимо Вас звернутися до керівництва КНР і закликати його до діалогу і пошуку мирного вирішеня конфлікту.

Додаток № 1 до листа № 31-03-08 від 31.03.2008р.

"РЕАКЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ЛІДЕРІВ І ІНТЕЛЕКТУАЛІВ":

Керівники МЗС 27 країн-членів Євросоюзу 29 березня закликали керівництво КНР до «конструктивного діалогу» з Далай-ламою. Голова Європарламенту Ханс-Герт Поттерінг не виключає можливості бойкоту з боку Євросоюзу Олімпійських ігор у Пекіні у випадку, якщо влада КНР не врегулює напружену ситуацію, пов'язану з протестами у Тибеті.

В середу 26 березня він запросив духовного лідера Тибету виступити перед депутатами Європарламенту і розповісти про останні події у Лхасі. Ханс-Герт Поттерінг заявив, що бойкот Олімпійських ігор у Пекіні міг би стати "вірним кроком" - якщо Китай відмовиться від переговорів з тибетським духовним лідером.

Франція закликає владу КНР забезпечити доступ журналістів до висвітлення подій в Тибеті і припинити насилля, заявив міністр закордонних справ Бернар Кушнер.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер заявив, що успішне проведення Пекінської Олімпіади "нерозривно пов'язане з миром у Тибеті", де врегулювання ситуації можливе "лише шляхом діалогу". У п'ятницю 28 березня Франк-Вальтер Штайнмайер заявив , що ні він, ні канцлер ФРН Ангела Меркель не планують бути присутніми на відкритті пекінської Олімпіади.

Прем'єр-міністр Великобританії Гордон Браун закликав до припинення насильства у Тибеті і підтвердив, що має намір зустрітися з Далай-ламою під час візиту тибетського духовного лідера в Сполучене Королівство.

Держсекретар США Кондоліза Райс закликала Китай розпочати переговори з Далай-ламою . Вона сказала, що Далай-лама не сепаратист, а людина , яка завдяки своєму моральному авторитету може принести стабільність у Тибет.

Прем'єр-міністр Австралії Кевін Радд і президент США Джордж Буш під час спільної зустрічі на минулому тижні звернулися до влади Китаю із закликом розпочати переговори з Далай-ламою, щоб уникнути продовження кровопролитних зіткнень у Тибеті.

«Ми висловлюємо нашу стурбованість останніми подіями, - заявив глава зовнішньополітичного відомства Індії Пранаб Мукерджі. - Ми дійсно сподіваємося, що проблема зможе бути вирішена шляхом мирного діалогу між сторонами».

Міністр з європейських і міжнародних справ Австрії Урсула Пласснік висловила стурбованість ескалацією напруженості у Тибеті і у сусідніх китайських провінціях. "Китай має йти шляхом діалогу і демонструвати при цьому найбільшу відкритість і прозорість", - заявила вона у четвер на зустрічі з послом Китаю у Австрії, який був запрошений у австрійське МЗС. За її словами, необхідні "серйозні і прямі" переговори між керівництвом КНР і Далай-ламою.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що він не приїде на церемонію відкриття літньої Олімпіади 2008 року у Пекіні. Рішення Туска пов'язане з подіями у Тибеті.

Про бойкот церемонії відкриття Олімпійських ігор у зв'язку з придушенням недавніх народних протестів у Тибеті оголосив президент Чехії Вацлав Клаус.

Президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес також вирішив не бути присутнім на церемонії відкриття літньої Олімпіади 2008 року у Пекіні.

Як зазначається у прес-релізі Сейму Латвії депутатська група на наступному тижні має намір направити вищим посадовим особам КНР і Латвії листа, в якому засуджує розправи з неозброєними демонстрантами у Тибеті.

Папа Римский Бенедикт XVI закликав до встановлення миру у Тибеті. "Коли застосовується насилля проблеми не вирішуються, - вони лише посилюються", - сказав понтіфік.

Група із 26 нобелівських лауреатів на чолі з володарем Нобелівської премії миру письменником Елі Візелем звернулися до китайського керівництва з петицією, закликавши зупинити придушення народних хвилювань у Тибеті і розпочати діалог з тими, хто протестує. "Ми засуджуємо дії китайського керівництва, яке використовує силу для придушення протестів у Тибеті, - говориться у зверненні. - Ми закликаємо уряд Китаю до стриманості і до діалогу з неозброєними і мирними маніфестантами".

ЗАЯВА ГРУПИ УЧЕНИХ З СВІТОВИМ ІМ’ЯМ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ВИВЧЕННЯМ ТИБЕТУ І СТУРБОВАНИХ КРИЗОЮ У ТИБЕТІ. АДРЕСОВАНА ГОЛОВІ І УРЯДУ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ.

Впродовж останніх двох тижнів світ став свідком того, як по всьому Тибету прокотилася хвиля протестів, і як у відповідь на них були застосовані жорсткі силові репресії. В більшості випадків протести були мирними. Результат: проведені чисельні арешти (точне число заарештованих невідоме), і є чисельні жертви, в основному серед тибетців. Недивно, що ці події викликали занепокоєння і співчуття у всього світу. Будучи вченими, такими, що займаються дослідженням Тибету, ми відчуваємо особливе занепокоєння. Цивілізація, яку ми вивчаємо, - це не просто предмет академічного інтересу; це спадщина і соціальна структура народу, що нині живе, а також одна з найбільших культурних скарбниць людства. Ми виражаємо свою глибоку скорботу у зв'язку із страшною загибеллю безневинних людей – як китайців, так і тибетців. Життя змінилося в гіршу сторону в тих місцях, які нам добре знайомі. Трагедія увірвалася в життя людей, яких ми добре знаємо. В той момент, коли ми пишемо цю заяву, ми отримуємо вісті про те, що продовжуються арешти, і стріляють навіть в тих, хто мирно виражає протест. Обвинувачених засуджують на спільних підставах без будь-якого детального розслідування і дотримання основних прав; а інших, яким нема числа, примушують виголошувати політичні гасла і звинувачення в адресу їх релігійного лідера.

Перед лицем подій, що відбуваються в Тибеті, ми не можемо продовжувати мовчати. З'ясовується, що щонайперше завдання властей, які керують всіма тибетськими територіями, що входять до складу Китаю і ізольовані від іншої частини Китаю і від зовнішнього світу, – це приховувати політичні розбіжності. Але такі дії не можуть приховати того глибинного відчуття незадоволення, яке тепер заговорило в повну силу. Ми, як учені, вважаємо свободу висловлювання думок предметом свого законного інтересу. Порушувати це базисне право і вважати злочинцями тих, хто виражає настрої, чути про які китайському уряду неприємно і важко – це контрпродуктивно. Такі дії лише підсилюють нестабільність і напруженість, а зовсім не послаблюють їх.

Проблема зовсім не в тому, що тибетці не бажають жити в умовах обмеження свободи слова і висловлювання думок, тобто в умовах, в яких ніхто з нас не погодився б жити. Питання не в тому, що тибетці говорять. Питання в тому, чи чують їх, і що їм відповідають. Звалювання причин безладів на Далай-ламу говорить лише про небажання китайського уряду визнавати провали в своїй політиці і працювати над вирішенням цих проблем, які і є справжньою причиною народного незадоволення. Уряд продовжує демонізувати Далай-ламу в настільки низьких виразах, які не укладаються ні в які стандарти, прийняті в світовою спільнотою, а це лише підливає масло у вогонь роздратування і відчуження з боку тибетців. Ситуація, що склалася, викликає виключно сильний протест і з боку тих з нас, хто присвятив своє професійне життя дослідженню минулого і теперішнього Тибету, його культурі і суспільному устрою. Звичайно, ця ситуація викликала сильний шок, який далеко поширився як усередині самого Китаю, так і за його межами. Ми пишемо цей лист, відчуваючи повну солідарність з групою китайських письменників і інтелектуалів, що направили 22 березня петицію з 12 пунктів китайському уряду.

Отже, ми вимагаємо негайно припинити використання сили проти тибетців, що живуть в Китаї. Ми вимагаємо припинити придушення свободи висловлювання думок, в якій би формі це придушення не робилося. І ми вимагаємо чітко визнати, що тибетці, так само як і всі жителі Китаю, повинні користуватися повною свободою слова і висловлювання думок, гарантовану міжнародними угодами і загальноприйнятими нормами прав людини.

Jean-Luc Achard (Centre National de La Recherche Scientifique, Paris)

Agata Bareja-Starzynska (Warsaw University)

Robert Barnett (Columbia University)

Christopher Beckwith (Indiana University)

Yael Bentor (Hebrew University, Jerusalem)

Henk Blezer (Leiden University)

Anne-Marie Blondeau (Ecole pratique des Hautes Etudes, Paris)

Benjamin Bogin (Georgetown University)

Jens Braarvig (University of Oslo)

Katia Buffetrille (Ecole pratique des Hautes Etudes, Paris)

Jose Ignacio Cabezon (University of California, Santa Barbara)

Cathy Cantwell (University of Oxford)

Bryan J. Cuevas (Florida State University)

Jacob Dalton (Yale University)

Ronald Davidson (Fairfield University)

Karl Debreczeny (Independent Scholar)

Andreas Doctor (Kathmandu University)

Thierry Dodin (Bonn University)

Brandon Dotson (School of Oriental and African Studies, London)

Georges Dreyfus (Williams College)

Douglas S. Duckworth (University of North Carolina)

John Dunne (Emory University)

Вчені продовжують ставити свої підписи під цією петицією. www.tibetopenletter.org

----31.03.08-------

www.savetibet.org.ua "Збережемо Тибет!"