Вікторія ПОЛОЗ: 14 година і 6 хвилин в Україні. Перед мікрофоном Вікторія Полоз і далі ми говоритимемо про фотовиставку, присвячену Далай-ламі XIV, яка відбувається в столиці. Варто зазначити, що ця особистість є не тільки духовним лідером, а і лауреатом Нобелівської премії Миру 1989 року. Отже, сьогодні ми поговоримо про цю особистість із організаторами фотовиставки Юлією Туречек і Олегом Ткаченком, вітаю вас в студії, а також у нас в гостях старший науковий співробітник інституту сходознавства імені Агатангела Кримського Академії Наук України Сергій Капранов, вітаю вас. Отже, в мене запитання до гостей нашої студії. Що означає Далай-лама у сучасному світі? Що означає для буддистів? І чому саме йому ви, організатори, вирішили присвятити цю виставку.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Розумієте, Далай-лама XIV – це особистість багатогранна. Перш за все це громадський діяч світового рівня. Він невпинно виступає з пропагандою ідеалів миру і ненасильницької боротьби, за що і був удостоєний Нобелівської премії миру 1989 року. Крім того, з іншого боку, Далай-лама – це великий буддистський вчитель. Він - лідер для мільйонів буддистів в багатьох країнах світу. Крім того, Далай-лама – це духовний лідер своєї нації – тибетського народу, який любить по-справжньому його і обожнює в буквальному значенні цього слова. І я думаю, що інтерес до цієї особистості дуже великий в Україні, і ми це вже зрозуміли з виставки. Хоча обізнаність з цього питання бажає кращого.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Саме тому, мабуть, ми зустрілися в цій студії. Юлія, до вас запитання наступне. Якою ж ви володіли фото інформацією. Що врешті виставили на цій експозиції.
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Власне, це був майже подарунок. Організаторами ми стали випадково. Ми зустрілися з віце-президентом Центру Тибетської культури та інформації Юлією Жиронкіною з міста Москви. Зустрілися після публічних лекцій Далай-лами на півночі Індії, і підійшли, щоб, власне, подякувати за вдалий переклад, і запросити в Київ з якимись заходами, якщо в неї буде така нагода. А вона сказала, що в неї є ця виставка в електронному вигляді, що, нажаль, вона не може її привезти в Київ, але якщо в нас є велике бажання і можливості, то вона могла б нам її надати. І таким чином, побачивши ці матеріали, ми зрозуміли, що не зробити цієї виставки було б.. погано мабуть.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Ну що ж, тепер ми підходимо до питання про буддизм, до питання про інститут Далай-лами, і з цього приводу, я думаю, якраз слід заповнити той простір, ту, можливо, нестачу інформації, слід цю інформацію надати.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Ну, титул сам “Далай-лама” достатньо пізнього походження, як і інститут Далай-лам сам по собі. Буддизм, як напевно добре всім відомо, виник на території сучасного Непалу і північно-східної Індії десь приблизно 2500 років тому. Натомість титул “Далай-лама” з’явився у 16 столітті уже нашої ери, і був наданий монгольським правителем Утан Ханом одному з наставників буддійської школи гелуг, тибетської. І, власне кажучи, от з цього моменту він став вживатися, і більше того, уже посмертно він був наданий двом попередникам цього духовного вчителя, якого звали Сонам Г’яцо, і таким чином він став III Далай-ламою. Уже з 17 століття, з середини 17 століття Далай-лама V об’єднав під своєю владою Тибет і зосередив в своїх руках світську і духовну владу, і так з’явився оцей унікальний інститут Далай-лам, як він відомий нині в історії, і, власне от, тибетська теократія традиційна.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Що означає словосполучення “Далай-лама”. От я перед ефіром запитувала в наших гостей, чи вони би порадили мені казати “Його Святість Далай-лама”, і ми з’ясували, що це якесь таке штучне, штучна назва.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Ну це не те, щоб штучна назва. Так зараз прийнято переважно на заході титулувати Далай-ламу. Власне, ну почнемо зі слова Лама. Лама – це тибетське слово, яке в перекладі з тибетської означає “найвищий”, тобто “Ла” – це “вищий”, “Ма” – “немає”, “вище кого немає”, це є шанобливе звернення до духовного вчителя, відповідно до будь-якого буддійського монаха в тибетській традиції. Слово “Далай” навпаки монгольське, воно означає “океан” в перекладі. Таким чином слово “Далай-лама” – це такий мішаний монгольсько-тибетський титул, який означає приблизно “найвищий вчитель, широкий чи безмежний, як океан”.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: “Безмежний, як океан” – це значить, що це особистість, яка до певного роду обрана, непересічна, і, звичайно, кожна людина нею бути не може, перший ліпший. Як же все таки, як шукають Далай-ламу?
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Дійсно, це дуже цікава процедура, яка продовжується вже багато сторіч. І що нам відомо, наприклад, про знаходження чотирнадцятого Далай-лами. Як відомо, він народився 6 липня 1935 року в невеличкому селі Такцер і отримав ім’я Лхамо Тхондруп. Він був п’ятим із дев’яти дітей. Це була сім’я, така сільська сім’я фермерів. Далай-лама XIV часто жартує, що, оскільки в нього був, була така цікавість до техніки, то мабуть би він став трактористом. Але трактористом він не став, тому що, коли йому було 2 роки, в їхнє село завітала пошукова група, споряджена урядом.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Ну про цю ж пошукову групу, я думаю, потрібно трішечки детальніше. Звідки взагалі вони беруться і навіщо вони існують?
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Так, дійсно, після того, коли помер XIII Далай-лама, почалися пошуки його переродження. Згідно тибетської традиції після смерті попереднього Далай-лами шукають його переродження. І задля цього створюється спеціальна група, в яку входять як визначні лами, так і інші члени уряду.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Взагалі-то лами, як вважають, народжуються, аби служити людям. Правильно?
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Правильно. Ну я, якщо дозволите, трішки доповню, для того, щоб взагалі розуміти про що йдеться. Річ в тім, що, ну, всі, напевно, добре знають, що в буддизмі існує уявлення про перевтілення. Якщо так дуже спрощувати картину, душа людини після смерті перевтілюється в якусь іншу живу істоту. В Махаяні, або, так званому Північному Буддизмі існує уявлення про те, що людина, яка досягла дуже високого духовного рівня, вона може обрати свідомо, значить, свідоме перевтілення постійне в цьому світі для того, щоб служити іншим живим істотам, людям, тваринам. Буддизм не вважає, що тварини гірше за людей, ті самі живі істоти, в наступному перевтіленні можуть стати людьми, а люди навпаки тваринами. Відповідно, от така істота високого духовного рівня називається Бодхісатвою, або в тибетській традиції такі от духовні вчителі, які постійно перевтілюються, значить, в кожному поколінні приходять в світ людей, називаються Тулку. От, власне кажучи, Далай-лама – це один з таких от Тулку, яких в принципі в Тибеті, в Монголії в історії відомо багато. І в випадку з Далай-ламою ідеться про дуже шанованого Бодхісатву, не тільки в Тибеті, а й по всій буддійській Азії, Авалокітешвара – це його санскритське ім’я, в Тибеті його називають Ченрезіг. А в Китаї, Японії він відомий, як Гуанінь або Каннон, і більше в жіночому вигляді там відомий. От, Далай-лама – це власне перевтілення Авалокітешвари.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Отже, ми говорили також і про групи, які збираються спеціально, аби це втілення шукати. Знаходять вони врешті решт, і за якими ознаками?
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Так, от у випадку, знову ж таки, із відомим нам XIV Далай-ламою, нашим сучасником, ця група, коли вони підійшли в це село, вони підійшли до будиночка, в якому жив майбутній Далай-лама. І голова цієї пошукової групи лама Кецанг Рімпоче переодягнувся в одяг бідної людини, задля того, щоб потрапити на кухню, щоб там поспілкуватись з дітьми і подивитись, чи може хтось із них дійсно бути визнаним, чи може хтось із них бути цим хлопчиком. І коли він підійшов до дверей, назустріч йому вийшла жінка, яка тримала маленьку дитину на руках, дворічну. І ця дитина, побачивши цього ламу, переодітого в бідну людину, взяла його за одяг і сказала: “Ти мене впізнаєш?” Потім вона взяла чітки, які належали тринадцятому Далай-ламі, на цій людині були чітки, які належали тринадцятому Далай-ламі, він їх схватив і сказав: “Вони мої! Віддай мені їх! Чому вони в тебе?” Це було дуже дивно, тому що мати здивувалась, нічого подібного з цією дитиною не було до цього. Що з нею? І Кецанг Рімпоче запитав: “Я тобі віддам їх, якщо ти скажеш, хто я?” “Ти лама з Сера.” Це відомий монастир тибетський. Тобто він впізнав цю людину. І потім, через декілька днів, повернулась уже більш, уже більша група, і повинна була провести екзамени так звані, щоб визнати цю дитину дійсно… цим перевтіленням.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Врешті-решт визнали, і давайте далі про освіту, адже Далай-лама має бути високоосвіченою людиною. Аби бути лідером, я думаю, це необхідно. ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Ще два роки продовжувалися формальності, і в чотирирічному віці Далай-лама потрапляє таки в Лхасу, а в п’ятирічному віці він уже був зведений на престол. І з цього віку починається процес його навчання. Він досить серйозний, вивчається багато наук.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Це так звані п’ять великих наук: логіка, тибетське мистецтво, санскрит, медицина і буддійська філософія. І п’ять так званих малих наук. Це поезія, музика і драматичне мистецтво, астрологія і словесність. І Далай-ламу навчають протягом двадцяти років. І в віці 24 роки він здає екзамен на, можна сказати, доктора буддійської філософії. Причому цей екзамен здається в присутності двадцяти тисяч ченців. Наприклад, екзамен з логіки приймало 30 вчених, екзамен з філософського диспуту приймало 15 вчених. Тобто це дуже серйозне навчання і дуже серйозні екзамени.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Тим не менше, сходження на трон, наскільки мені відомо, відбувається набагато раніше. І тоді наступне запитання. Як маленька дитина може взагалі щось вирішувати, кимось керувати або з кимось підтримувати якісь стосунки.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Фактично, хоча зведення на престол відбувається в такому малому віці, фактично державою керує регент до досягнення повноліття Далай-лами. І в випадку з XIV Далай-ламою було так само, але потім обставини примусили його отримати повноту політичної влади трішки раніше, він отримує її в 16 років, хоча, як правило, це відбувається в 18 років.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: І що відбувалося далі? Я підводжу потихеньку до вигнання, і до того моменту.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Так, як відомо, в 1951 році Китайська народна республіка ввійшла в Тибет і оголосила про мирне звільнення Тибету. Насправді це було звільнення тибетців від самих себе, тому що їх, як відомо, ніхто не окупував. І протягом 9 років Далай-лама намагався найти спільну мову з китайською владою, але йому це не вдалося, і тому він був змушений тікати в Індію. 17 березня 1959 року він тікає до Індії, де й знаходиться до цього часу в невеличкому містечку Дхармсала на півночі Індії.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Я нагадаю, що ми говоримо про виставку, присвячену Далай-ламі XIV, яка відбувається в столиці України в Києві, і, звичайно ж говоримо про особистість Далай-лами. Нашими гостями сьогодні в студії є, я нагадую, Юлія Туречек і Олег Ткаченко – організатори фотовиставки, і Сергій Капранов – старший науковий співробітник інституту сходознавства імені Агатангела Кримського Національної Академії Наук України. Все-таки, за що ця людина отримала Нобелівську премію миру? Думаю, на цьому варто акцентувати нашу увагу, і увагу наших слухачів.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Нобелівську премію миру Далай-лама XIV отримав за пропаганду і за ведення ненасильницької боротьби за свободу і права Тибету. Тобто він притримується цього шляху ненасильницької боротьби, яку проповідував ще Махатма Ганді. І саме за ці ідеї і за цю діяльність його було нагороджено Нобелівською премією миру вісімдесят дев’ятого року.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Але ця премія загальносвітового значення. Це значить, що ця людина в світі досить багато важить, багато значить. У кого будуть які коментарі з цього приводу. Оскільки наші гості, мені здається, знають дуже багато, але, мабуть, через те, що знають дуже багато, вони так потихеньку видають інформацію.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Ну, насамперед треба сказати, що хоча в буддизмі не існує якогось єдиного лідера, як, скажімо, в католицизмі Римський Папа, тим не менш для буддистів тибетської традиції, а це не тільки Тибет, це також і Бутан, дуже багато в північній Індії є прихильників цього напрямку, традиційно він поширений в Монголії, а також на території Російської Федерації в Бурятії, Калмикії і в Туві. Тобто для всіх представників цього напрямку Далай-лама є, безперечно, духовним лідером і великим авторитетом духовним не залежно від школи, до якої вони належать. А також, ну, оскільки в буддизмі взагалі існує така традиція пошани до вчителів інших шкіл, тобто буддист, як правило, не залежно від того, до якої школи він належить, інших буддистських ченців інших шкіл, інших традицій він також шанує, ну, і в принципі Далай-лама ХIV користується великим авторитетом серед всіх буддистів світу. Це так, якщо казати з релігійної точки зору.
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Цікаво, що в Німеччині в 2006 році було опитування народне…
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: …на замовлення телеканалу “DW” (Дойче Вел), і згідно цього опитування у німців запитували, кого б, якби на роль світового лідера були запропоновані різні особи, то кого б із них ви обрали. І на першому місті виявився Далай-лама XIV. Тобто рівень обізнаності німців…
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: набагато вищий. В цьому, власне, і актуальність.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Мабуть, все-таки приваблює оцей ненасильницький шлях розв’язання проблем, а також освіченість.
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Так, дійсно, за останні роки, починаючи з кінця 70-х Далай-лама мандрує світом з лекціями, і зараз він уже відвідав 46 країн, написав 17 книг.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Тим не менше в деяких він не є бажаним гостем.
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Да, але після того, як він отримав Нобелівську премію, він сам жартує, що вона відкрила йому багато дверей багатьох країн, тому що тепер його можуть запрошувати саме, власне, як лауреата, а не як політичного чи релігійного лідера, спростила йому кордони, перетин кордонів, але це не заважає йому говорити про ті самі речі, і, дійсно, ми знаємо, що в Америці він збирає величезні зали, як якась зірка. Хоча говорить про дуже серйозні речі, і говорить дуже простими словами, що цікаво.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: І виходить, що знаходить спільну мову в будь-якій частині світу… з людиною. Це треба мати якийсь людський талант, чи це в процесі навчання якось здобувається?
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Я думаю, що тут і особисті якості, і от особисті таланти, якщо можна так сказати. І безперечно освіта. Потім, що до ненасильницького шляху, то я міг би сказати, що це взагалі притаманно буддизму. Ахімса – тобто не заподіяння шкоди живим істотам є одною з важливих засад буддизму. Безперечно не всі буддисти в світі цього дотримуються, так само, як далеко не всі християни виконують євангельські заповіді, тим не менше от якраз Далай-ламу ХIV можна вважати от таким зразком для буддистів, і не буддистів у виконанні головного релігійного принципу – ненасильництва.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: В мене запитання ще до організаторів виставки, от той матеріал який виставлений, чи є там якісь раритетні фото?
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Так, звичайно. Фотовиставка охоплює період з 1918-го по 2004-й рік. Тобто це майже сторіччя історії однієї людини, але через цю особисту історію – ми бачимо історію цілого народу. І, до речі, ми були дуже здивовані, власне, приємно вражені, читаючи книгу відгуків. Люди самі змогли побачити паралелі і актуальність історії тибетського народу і трагічної історії українського народу в двадцятому сторіччі. Тому що, мабуть, коли народ пережив якісь такі потрясіння національні, то він може відчути, яке горе відбулося з іншим народом, відчути його, пропустити через себе. І нас вражають просто відгуки своєю сердечністю і теплотою.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Які з ваших фотоматеріалів архівних ви би виділили? На що варто звернути увагу тим, хто відвідає цю виставку, найперше?
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Ну, власне, люди самі нам говорять, і ми можемо в пресі читати, що вражає багато фотографій, починаючи з дворічного хлопчика, який просто стоїть начебто, але вже в очах… такий вираз обличчя, якась глибина, наче, ще не усвідомлюючи, в досить такому малому віці, вже щось можна там відчути, побачити, що це незвичайна дитина. Ну і взагалі, мабуть фотографія, коли вони тікають в п’ятдесят дев’ятому році, просто уявити собі цей перехід Гімалаями, який тривав місяць, це вже досить важко.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Я бачу, що до нас додзвонюються наші радіослухачі, зараз вже мабуть є у нас, так, на зв’язку слухач. Я попрошу наших гостей вдягнути навушники, аби почути. Слухаємо Вас.
СЛУХАЧ: Добрий день, мене звати Ніна, і я хотіла би задати таке запитання. На початку програми гості казали, що вони відвідували якісь лекції, де говорив Далай-лама. Хотілось би дізнатися, чи можлива така лекція в Україні взагалі, і де відбуваються ці лекції. І хотілось би почути щось про зміст лекцій.
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Так, Далай-лама читає лекції зараз, присвячені буддизму, присвячені різним станам душі, доброті, співстражданню, по всьому світу. Ми узнали про те, що кожної весни він читає двотижневий курс лекцій на півночі Індії в містечку Дхармасала, де знаходиться його резиденція, і що є синхронний переклад російською мовою, і, власне, що є можливість просто зрозуміти все. Лекції присвячені, звичайно, буддизму. Власне, він брав текст, читав його і коментував. І саме його коментарі, його сміх, ерудиція, гумор і вразили нас більше всього, і , власне, вони мабуть і мають таку цінність. А щодо запрошення Далай-лами в Україну, це, мабуть складне таке запитання, яке вирішується на дуже високих рівнях, але, звичайно, що бажання такі є у багатьох людей.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Але я вже зазначала, що далеко не в усіх країнах його б хотіли бачити.
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Да.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Це теж пов’язано з політичною обстановкою?
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Да, але зараз як вченого, власне, можна було б його запросити. Тобто, не як політичного діяча.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Ну, річ в тім, якось, мені здається, про це не було сказано, що крім того, що Далай-лама XIV є духовним лідером буддійським, він є ще й головою тибетського уряду у вигнанні, і, відповідно, тут існують проблеми з КНР, яка зі зрозумілих причин цей уряд не визнає, і, відповідно, не заохочує уряди інших країн мати якісь контакти з урядом і з його головою Далай-ламою XIV. Тим не менш в Росію Далай-лама XIV приїздив, хоча не завжди це вдавалося російським буддистам, його запросити, і інколи виникали проблеми.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Слухаємо зараз ще одне запитання, говоріть будь-ласка.
СЛУХАЧ: Вітаю. Дуже рада цій виставці. Я напередодні читала якраз книжки Далай-лами. Вже досить давно я вивчаю буддизм, я сама побачила, читаючи книжки Далай-лами, що дуже схожа історія України, і історія Тибету – оце співвідношення Україна-Росія і Тибет-Китай, це просто вражає. І книжка про прощення, вміння прощати. Справді, якщо людство стане на шлях буддизму, долучиться до цього світогляду - то будуть подолані і війни, і, особливо езотеричний буддизм, де є оцей шлях порятунку людства. Чи читає інститут сходознавства лекції про буддизм? Може б Ви виступали на радіо і розповідали про це.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Дякую Вам. Річ в тім, що інститут наш науково–дослідницький і лекції у нас не читають, у нас проводяться наукові семінари щотижня, але на різноманітну тематику сходознавчу. Але, наприклад, в Києві щороку проводяться сходознавчі конференції. Проводяться спеціальні конференції, присвячені культурі країн, де поширений тибетський буддизм. От, наприклад, тричі проводилась конференція “Церендержиєвські читання”, куди їздять також вчені з Росії, Бурятії, з, власне, тих республік Російської Федерації, де поширений буддизм - Туви, Бурятії та Калмикії, і також з інших країн світу. Тобто, в принципі, можна про це дізнатися, а так от публічних лекцій для широкого загалу на сьогоднішній день ми не читаємо.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Що стосується Далай-лами ХIV, як представника уряду, його політика. Ми казали, що він є …
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Так, дійсно, він довготривалий час уособлював і політичну і духовну владу, але у 2002 році Далай-лама XIV, як відомо, склав з себе політичні повноваження, і зараз урядом керує прем’єр-міністр. Крім того, відомо, що Далай-лама сформував свій уряд у вигнанні на демократичних засадах, на виборчому праві. І, крім того, такий цікавий момент, що він ввів в Конституцію Тибету, але в Конституцію Тибету у вигнанні, звичайно, такий момент, що Далай-ламі може бути оголошено імпічмент. І народ протестував проти цього пункту, але він так досить авторитарно наполіг на цьому моментові. І, що стосується його політичних поглядів. Далай-лама ХIV не виступає зараз за відокремлення Тибету, він говорить лише про автономію Тибету в КНР і про права тибетців, про право їх на віросповідання, на їхню мову. Адже зараз відомо, що в великих містах тибетських переважає китайське населення, переважає китайська мова. Це є проблема.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Отже – великий демократ. Що стосується культурних питань.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Що стосується культурних питань, як вже сказала Юлія, він постійно їздить за кордон на запрошення різних громад, університетів. І він постійно говорить про три речі. Коли він їде за кордон, він говорить про три основні речі. Це так звана загальна відповідальність, тобто відповідальність людини одна перед іншою, відповідальність країн перед іншими країнами, щоб зрозуміти те, що ми всі відповідаємо один за одного. З іншого боку, як релігійний діяч, він розповідає про міжрелігійний діалог, про необхідність діалогу між релігіями. Мені подобається його фраза, вона є на виставці, що релігії, як говорить Далай-лама, схожі на ліки. І у кожної людини є різні хвороби, а тому потрібні і різні ліки. І саме тому він вважає, що необхідні різні ліки. І третє питання, про яке говорить він, коли мандрує за кордон, як тибетець, і як лідер тибетського народу, він говорить про Тибет, про його долю. Він говорить, що хоча він… він не вважає тих, хто на стороні Тибету прихильниками Тибету. Він вважає їх прихильниками справедливості.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Добре, якщо взяти сьогоднішнього Далай-ламу і порівняти його з тими, хто був до нього, то він, безперечно, виділяється з цього ряду, і чим саме?
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Звісно. Відомо навіть, що такими сильними політичними лідерами були тільки декілька Далай-лам. Це був п’ятий Далай-лама, тринадцятий і чотирнадцятий. І саме чотирнадцятий вважається такою найбільш яскравою фігурою і діячем уже дійсно світового рівня.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Серед Далай-лам було багато дуже цікавих особистостей, але переважно вони відомі, безперечно, в тибетському буддизмі. Вони відомі для тих, хто його вивчає і цікавиться. Вони є авторами багатьох трактатів з буддійської філософії. Були також серед них і поети. От особливо відомий шостий Далай-лама Ценьям Джамцо, напевно, найвидатніший тибетський поет. Його лірична поезія широко відома вже далеко за межами Тибету, є російські переклади, українських, нажаль, поки що немає. ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: І в цьому ряді Далай-лама XIV посідає особливе місце?
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Безперечно особливе місце. Тому що, зокрема він, така йому доля судилася, він перший Далай-лама який змушений вести таке от життя у вигнанні і, відповідно, широка діяльність за межами Тибету. Зазвичай Далай-лами за межі Тибету не виїздили. Ну, в крайньому разі, відвідували сусідні країни, Китай чи Монголію. Тому він і більш відомий, і його діяльність має більш широкий характер, ніж у його попередників.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Добре, Далай-лама перебуває як Далай-лама з 1940-го року. Якщо дивитися далі, ну, звичайно, що всі ми не вічні, хоча знову ж таки наша невічність – це категорія відносна. Якщо говорити про Далай-ламу п’ятнадцятого, хто його має представляти, і чи є якісь зараз теорії щодо того, де він з’явиться.
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Є висловлювання з цього приводу Далай-лами чотирнадцятого, чільного Далай-лами Тензіна Г’яцо, він говорить що якщо ми зможемо повернути собі наші права і нашу свободу, то він народиться в Тибеті і не буде вже політичним лідером. Він вважає, що далі вже не потрібен інститут Далай-лам, він вичерпав себе. Але, якщо цього не відбудеться, то він народиться за межами Тибету і буде і далі уособлювати і політичну і духовну владу. Було таке висловлювання.
СЕРГІЙ КАПРАНОВ: Я тут міг би додати, що, як уже я казав на початку, інститут Далай-лам не є тотожним буддизму, не є тотожним тибетському буддизму, який має більш давню традицію, ніж ця інституція. Тому, якщо, як ми щойно чули, Далай-лама чотирнадцятий вважає, що на цьому цей інститут себе вичерпав, це зовсім не означає кінець ні тибетського буддизму, ні буддизму взагалі. Ні кінець перевтілень духовних вчителів, вони будуть продовжуватись.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: І насамкінець запитання до організаторів виставки. Скажіть буд ласка, скільки вона ще триватиме?
ЮЛІЯ ТУРЕЧЕК: Завтра останній день, тобто ще субота і неділя, і завтра о дев’ятнадцятій вона закінчується.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Можна встигнути подивитися, і далі буде закриття якесь урочисте?
ОЛЕГ ТКАЧЕНКО: Мабуть не буде урочистого закриття, але буде демонструватися фільм, який постійно йде, “Співчуття у вигнанні”, присвячений долі тибетського народу і життю Далай-лами чотирнадцятого.
ВІКТОРІЯ ПОЛОЗ: Ну що ж, на цьому наша розмова вичерпана, наш час вичерпався, а наша розмова добігла свого завершення. У нас в гостях були організатори фотовиставки, присвяченої Далай-ламі чотирнадцятому Юлія Туречек та Олег Ткаченко і також старший науковий співробітник інституту сходознавства імені Агатангела Кримського Національної Академії Наук України Сергій Капранов. Програму підготувала та провела Вікторія Полоз.
