ГОЛОВНА

НОВИНИ

СТАТТІ

ВІДЕО

ТИБЕТ

ДАЛАЙ-ЛАМА

ПРОЕКТИ

КОНТАКТИ






Гнів китайського дракона.

[ Дата: 29-07-2007]

Українські шанувальники духовного і політичного лідера Тибету в обуренні: у Києві вже другий раз за рік зірвана виставка фотографій Далай-лами XIV.

Києво-могилянська Академія закрила фотовиставку через лист посольства Китайської Народної Республіки, в якому воно «настійно просить» (це пряма цитата) «ухвалити рішення не дозволяти в межах Університету організації виставок і кінофільмів будь-якого роду, пов'язаних з Далай-ламою XIV і його сепаратистською діяльністю». Виставка була закрита в день її відкриття – 15 червня. Ініціатор виставки Олег Ткаченко вважає, що виставку закрили саме через тиск китайського посольства (подібна історія відбулася в лютому в Українському Домі).

Виступ Далай-лами XIV в Тайвані, 1997р.

Кандидат філософських наук Юрій Завгородній, учасник круглого столу «Далай-лама XIV як мислитель», що відбувся 15 червня в НАУКМА, був присутній при зустрічі віце-президента НАУКМА і двох секретарів посольства КНР. Ми поговорили з паном Завгороднім про причини досить жорсткої реакції Китаю на ініціативи, пов'язані з духовним лідером Тибету.

- Китай насправді дуже роздратований, коли мова йде про Далай-ламу, Тибет. Вони прагнуть максимально «гасити» будь-яку активність тих, хто цікавиться лідером Тибету. Вони вважають – якщо хтось говорить про Тибет, то робити це потрібно в руслі китайської пропаганди. Якщо це виходить за рамки громадської акції і зустрічає підтримку з боку державних організацій, то для Китаю це сигнал – потрібно діяти оперативно, щоб тенденція не розповсюдилася далі.

Китай – «конфуціансько-комуністична» держава, і всі державні структури Китаю як правило працюють безпосередньо з держструктурами інших країн. Тому на виставку про Далай-ламу в Києво-могилянській академії китайське посольство відреагувало різко – звернулося з нотою протесту до адміністрації КМА. Я був присутній на зустрічі одного з віце-президентів Академії [це Володимир Моренець, віце-президент по науково-навчальних студіях - Фокус], з двома радниками посольства КНР.

Що цікаво - вони звернулися з нотою протесту не в МЗС, як мені здається, мало бути. У цій ноті була прямо і грубо висловлена їх позиція: Далай-лама - втілення сепаратизму Тибету, і виставка означає, що українська сторона не розділяє думку Пекіна про територіальну цілісність Китаю.

- Що такого унікального в особі Далай-лами XIV, чому безліч людей у всьому світі так його поважають?

- Далай-лама багатьом відомий як лауреат Нобелівської «Премії миру» - це серйозна оцінка його діяльності. Окрім цього він є духовною особою і главою однієї з тибетських буддійських шкіл. Він не просто функціонер, а саме практикуючий чернець. Якщо почитати його роботи, можна зрозуміти, що він багато займається буддійськими практиками або тим, що називають латинізмом «медитація».

На церемонії довгого життя в тантричному монастирі Г'юдмед, Індія 2004р.

Тобто це людина, яка має серйозний духовний глибинний релігійний досвід. Пам'ятаєте, Платон вважав, що державою повинні керувати філософи? Тобто справжня еліта, люди, які мають по-перше духовний досвід, по-друге – розум, по-третє – знаходяться при владі. І унікальність Далай-лами в тому, що він і є цей ідеал або наближення до ідеалу, коли людина в собі поєднує всі ці риси. Це дійсно духовний лідер нації. І ще він зміг піднятися над інтересами свого народу, якого нехай 6-7 мільйонів, але все одно він заслуговує щасливішої долі.

Далай-лама пропонує в своїй книзі «Етика для третього тисячоліття» нове бачення світу для всього людства. Він закликає до цього шляху всіх - він виходить за межі виключно тибетського або буддійського шляху. Тут Далай-лама нагадує чимось Іоанна Павла ІІ. Різниця в тому, що Далай-лама закликає до діалогу не тільки тих, хто сповідує його релігію, не тільки світські власті. Він співпрацює з ученими: практика буддизму має багато дивовижних прикладів, які сучасною наукою не пояснюються, або ж сучасна наука тільки підходить до вивчення цих феноменів, що налічують в буддизмі 2,5 тис. років. І Далай-лама говорить про діалог між наукою і буддизмом. За його участі в багатьох країнах проходять симпозіуми і наукові конференції. Він людина відкрита і допитлива. І тому, до нього тягнуться учені, які шукають духовні цінності і відповіді на складні питання.

- Але чому незалежний університет пішов на компроміс і завчасно закрив виставку?

- Які мотиви були у пана Моренця [віце-президент НАУКМА] і пана Брюховецького [президент НАУКМА - Фокус] я не знаю. З боку Могилянки було заявлено: університет не буде університетом, якщо він заборонятиме наукові заходи з обговоренням відомих праць видатних людей. Це буде смішно. Круглий стіл вдалося відстояти, хоча вони були настроєні і проти нього. Напевно, виставка їх більше цікавила і вони, врешті-решт, зрозуміли, що «2:0» не буде – потрібно добитися рахунку в «1:1».

Щодо закриття фотовиставки - ну, може злякалися активності китайців, був такий емоційний і психологічний ефект. Не щодня приходять перші секретарі посольства і влаштовують скандал. Можливо, були побоювання, що це піде далі: китайці сказали, що звернуться з нотою протесту і до Ніколаєнка, міністра освіти. І нарешті, якщо зараз є контакти між університетом і КНР, натякнули – все це можуть припинити. Зараз в Академії є Центр сходознавства, який збирається співпрацювати з китайцями. Є плани відкрити інститут Конфуція в самій Академії. Про це сказав один з радників.

Я був здивований, що дозволяють собі цї два секретаря посольства КНР. Якби вони знаходилися в Польщі, не кажучи про Францію або Германію, то поводилися б значно стриманіше. А тут дозволили собі підвищувати голос... І віце-президент Академії змушений був їх кілька разів заспокоювати. А потім вони взагалі перейшли на міждержавний рівень і відзначили, що Китай не дозволяє собі підтримувати сепаратизм в Україні – кримський, наприклад або інший. А ви, мовляв, собі це дозволяєте.

Далай-лама в віці майже двох рокыв з пошуковою групою, яка знайшла його в селі Такцер.

Багато років інтерес до культури Тибету в Україні не виходив на суспільний рівень. У наших сусідів – в Росії, Чехії, Польщі - це завжди було на достатньо високому рівні. Там були як поразки, так і успіхи. У Росії влада то дозволяє Далай-ламі прилітати, потім китайці знаходять якісь аргументи – і ось вже він персона нон-грата. Цього року до Брюсселя його не пустили.

Володимир Моренець: виставку ніхто не забороняв

Віце-президент НАУКМА Володимир Моренець вважає, що нічого надзвичайного не трапилося: комплекс заходів – круглий стіл, кінопоказ фільму і виставка – проведені так, як це планувалося:

- У нас з представниками посольства була довга розмова, достатньо контроверсийна. Річ у тому, що акція, яка у нас відбулася, я хотів би підкреслити – відбулася в повному форматі, з виставкою і демонстрацією фільму – була запланована кафедрою філософії. Це був науково-дослідний захід, він проводився не кафедрою політології, а кафедрою філософії. Цей захід не був втручанням у внутрішні китайські етнополітичні і тим більше територіальні проблеми.

Працівники посольства, навпаки, прочитували і саму акцію, і виставку, присвячену персоні Далай-лами, як втручання в їх територіальну етнополітичну проблематику. Я від імені університету заявив, що політичний аспект не є предметом даної акції. Це один з наших наукових заходів: ми обговорюємо і досліджуємо всі явища сучасного світу. Це їм не сподобалося.

- Можна сказати, що зустріч, яка відбулася 15 червня, була компромісом? Юрій Завгородній, який був на зустрічі, відзначив, що китайські дипломати натякали на утруднення в можливих загальних з Академією проектах.

- Я не знаю, про що Завгородній говорить. Ні у одній розмові з Брюховецким і зі мною цього не звучало. Хіба мало які можуть бути можливі проекти! Але навпаки, присутність будь-яких сторонніх мотивацій додавала б розмові і ситуації нехороший акцент торгу, який не може мати місця в університетському інтелектуально-науковому житті. Адже ви розумієте, що сьогодні можна за якісь преференції заборонити або вирішити щось одне, а завтра можна втратити ясну інтелектуально-духовну орієнтацію університету. Тому це просто не могло бути предметом обговорення. Можливо, Завгородній почув щось таке...

Зруйнований монастир. Західний Тибет.

Але якщо вони дійсно це мали на увазі, то з таким підходом вони мають всі можливості знайти іншого партнера – не Києво-могилянську Академію. Щодо компромісу – я вважаю, що компроміс був з нашої сторони в тому, що ми зустрілися з дипломатами, вислухали їх вимоги і твердження, багато цікавого для себе відкрили і проявили в цьому дипломатичну коректність. От і все: ми вислухали і зробили так, як було заплановано.

- Але не було показу другого фільму, який був в програмі.

- Я не знаю, можливо організатори з Інституту філософії планували і три фільми для себе показати. Але потрібно думати про те, що у нас зараз йдуть випуски дипломників – це формат, що вимагає часу. А вони відпрацювали з другої години дня до семи. Круглий стіл ми провели. Я так прямо і заявив представникам посольства: якщо, наприклад, завтра китайська влада оголосить Конфуція ворогом людства, нам що – не проводити диспути навколо конфуціанства або виключити його з академічних курсів?

Іван Бабошин

"Фокус"







конференції



фотовиставки





©2008-2017 «Збережемо Тибет»

Контакти:
e-mail: savetibet@ukr.net
www.savetibet.org.ua
www.tibetian.org.ua