ГОЛОВНА

НОВИНИ

СТАТТІ

ВІДЕО

ТИБЕТ

ДАЛАЙ-ЛАМА

ПРОЕКТИ

КОНТАКТИ






Повернувся з Тибету іншою людиною

38-річний чернівчанин Юрій Пислар здійснив подорож до Тибету довкола гори Кайлас. Чоловік пройшов паломницький шлях довжиною 53 кілометри та піднявся на висоту понад п’ять тисяч метрів над рівнем моря.

– Відчув, що пляжний відпочинок мене вже більше не цікавить. Захотілося чогось нового та нестандартного. А в Тибеті для мене все нове – буддизм, індуїзм, бон, – каже Юрій.Із Чернівців чоловік їхав один, а в Києві до нього приєдналися ще четверо паломників.
– У Києві групу з п’яти осіб зібрала директор столичної турфірми «Нісан-СВ» Наталя Петрик, для якої паломництво у це святе місце було давньою мрією. Подорож тривала 18 днів – з 16 травня до другого червня. Перші чотири дні ми перебували в Непалі, десять днів – у Тибеті, а останні чотири дні провели в Об’єднаних Арабських Еміратах. Без кишенькових витрат подорож обійшлася мені в 3,5 тисячі доларів, – говорить Юрій.
«За час проходження кори схуд на п’ять кілограмів»

– Що найбільше вразило під час подорожі?

– Найцікавішим місцем паломництва була гора Кайлас, яка має надзвичайно сильну енергетику. Для віруючих п’яти східних релігій паломництво довкола Кайласу має велике значення. Довкола гори є шлях, проходження якого має назву «кора». Вважають, що після проходження кори людина отримує духовне очищення та відпуск гріхів. Якщо людина пройде кору 108 разів, вона повністю очищується. Багато тибетців відстань 53 кілометри долають за добу. Європейці проходять цю відстань за три-чотири доби. Декотрі паломники здійснюють спеціальний обряд проходження кори – нендру. Під час обряду читають мантри та лягають на землю. Віруючий наче обмірює святиню своїм тілом. Така кора в тибетців довкола гори займає 15-20 діб. Найвищою точкою обходу гори Кайлас є перевал Долма Ла на висоті 5630 метрів над рівнем моря.

– Як ви дісталися перевалу?

– Перед походом ми найняли яків. Із собою брали найнеобхідніше: воду, куртку, ліки. Все інше прив’язали на спини тварин. Якщо паломник не розраховує на свої сили, він може найняти коней для проходження кори. Паралельно з нами проходили кору японська група йогів та група з Гонконгу. Коли проходили кору, вирішили не харчуватися. Їли лише сухі фрукти, яблука, варені яйця, пили розведене сухе молоко. Найважче було пройти перші шість кілометрів підйому. Через те, що дуже швидко набирали висоту, кожен із групи відчував певні незручності – розлад шлунка, головний та серцевий болі, психологічні зміни. До найвищої точки піднімалися більше доби.

– Що відчували на висоті?

– На такій висоті почуваєшся інакше. Температура повітря змінюється дуже швидко: удень на сонці може бути до плюс 25 градусів, а вночі – сягати мінус 15 градусів. На перевалі серйозно замислюєшся над життям. Потрібно ставити запитання собі й Кайласу. Вважають, що Кайлас обов’язково дасть відповідь на них. Коли паломники досягають піку подорожі, залишають там свої улюблені речі та стрижуть нігті. Вважається, що так людина прощається з поганим у своєму житті. Відстань 28 кілометрів ми долали дуже повільно, адже не вистачало повітря. Робили десять кроків і зупинялися. Зате коли минули найважчу ділянку, донизу спустилися за годину. Після проходження кори було надзвичайно легко. Ми постійно жартували й сміялися. За час проходження кори я позбувся п’яти кілограмів ваги.
Перше поселення зустріли на другий день мандрівки

– Як дісталися Кайласу?

– На кордоні з Непалом найняли два джипи та трейлер для перевезення речей. До Кайласу їхали три доби гірською дорогою в супроводі тибетських провідників. Зупинялися біля надзвичайно мальовничих озер та гір. Вразило озеро Маносаровар. Я вирішив скупатися. Гадав, що до озера 400 метрів, а виявилося шість кілометрів. За легендою, до цього озера ходила купатися дружина Будди. На ніч зупинялись у гест-хаузах або в наметах. І хоча температура повітря вночі була мінус п’ять градусів, холодно не було, адже ми ночували в спальних мішках. А гест-хауз – це така хатинка з відчиненими дверима та вікнами без шибок. Зате сніг на голову не падає (сміється – ред.).

– Знайомилися з місцевими жителями?

– Перше поселення ми зустріли на другий день мандрівки. Коли тибетці йдуть дорогою, співають пісні. Вони живуть за рахунок вирощування яків. Молоко, масло, жир – усе беруть від цих тварин. Життя тибетців – дуже складне, адже взимку температура сягає мінус 40 градусів. У місцевих жителів нічого не купували, окрім окропу. Воду брали в так званих кафетеріях для паломників. Спілкуватися з місцевим населенням було важко, адже воно не володіє англійською. Ці люди – трохи дикі, зате щирі та відкриті. Цікавим є те, що тибетці не миють обличчя дітям, щоби жир захищав їх від вітру й холоду. Тварини практично не бояться людей. За віруванням, буддисти не чіпають дрібних тварин. Ми зустрічали зайців, які бігали під ногами, бачили диких коней, вовка, лисицю, шакала.

– Чи вдалося побувати в тибетських монастирях?

– За час мандрівки ми відвідали три монастирі. Побували в монастирі, який був заснований у сьомому столітті. Зустрічались із ченцями. Спілкувалися з ними англійською мовою. Найбільше мене вразив стелаж із книгами, де зберігаються їхні «науки». Також сподобалася традиція ченців молитися. У спеціальних барабанчиках зберігаються сувої з молитвами. Щоби помолитися, достатньо прокрутити барабанчик. Скільки разів прокрутив, стільки разів молитва пішла до Будди. Проговорювати молитву не обов’язково. А якщо хочеться, то всі молитви можна замінити такою фразою: «Оманіпардмахун». На зворотній дорозі мені вдалося поспілкуватися особисто з ченцем. Надзвичайно вразили статуї тибетських богів. Їхній вигляд вселяє страх.
Смажили картоплю та розводили супи

– Як ви харчувалися під час подорожі?

– Продукти брали в Непалі. Готували різноманітну їжу – смажену картоплю, млинці, супи. Але не домашні супи, а ті, які можна розвести у воді, або каші, які можна запарити. Харчувалися не національною їжею, а тією, яку готували для нас провідники. Розрахунок вівся задля економії – щоби їжа була легшою, меншою в об’ємі, калорійною і не шкодила організму. Кожен мав із собою аптечку. Правильно підібрати медикаменти мені допоміг лікар дитячої реанімації Борис Кушнір. Особливих препаратів не було, але лікар передбачив усі випадки. Так вийшло, що кожному з нас знадобилася ця аптечка, – для подолання головного та серцевого болю, розладу шлунка.

– Що почували після повернення додому?

– Усі знайомі та близькі дивуються, що зі мною сталося. Я став більш повільним та розважливим. У Тибеті потрібно було економити сили. Перші два дні я був активним. Мені пояснили, що так поводитися не варто. Згодом я це зрозумів. Навіть слова повинні бути вимовлені з економією. Тому тепер я такий повільний. Що змінилося у думках, ще не знаю. Кажуть, що до Тибету не їдуть – туди запрошують. Тобто багато людей збирається відвідати Тибет, але до кінця доходить лише десята частина. 


Ольга ГНІДАН

ДОВІДКА
Тибет розташований на південному заході Китаю. Загальна площа – 2,5 млн кв. км. Найвища гора – Джомолунгма (у Європі поширена назва Еверест). Найбільші озера – Нам, Ямдрок Ю, Мансоровар, Цонгонпо.

ЯК ПОТРАПИТИ?
До Тибету можна виїхати за індивідуальною китайською візою, яку видають терміном на 30 днів. З такою візою до Тибету можна потрапити лише повітряним шляхом, перелетівши до Лхаси з Пекіна або з Катманду. Для подальшого пересування країною потрібно отримати спеціальний дозвіл для відвідування певних районів. Для мандрівки Тибетом дозвіл оформлюють на визначений маршрут, під час якого потрібен супровід тибетського гіда. Але не до всіх районів Тибету можна виїхати самостійно. Наприклад, райони Західного Тибету, Кайлас і Гуге закриті для самостійної мандрівки. Щоби виїхати туди, мандрівника повинен супроводжувати гід. Також потрібно мати додаткові дозволи, які оформлюють у турагентстві.


– Гора Кайлас впродовж чотирьох тисяч років була об’єктом поклоніння поколіннями представників азіатських релігій – від давньої тибетської бони до буддизму. За легендою, дві з половиною тисячі років тому Будда Сак’ямуні прийшов у Кайлас для того, щоби заснувати буддистський монастир. В Індії право здійснювати паломництво на Кайлас розігрують у національну лотерею. Тисячі паломників і туристів з усього світу збираються щороку під час релігійного свята Сага Дава.

Джерело: Молодий Буковинець







конференції



фотовиставки





©2008-2017 «Збережемо Тибет»

Контакти:
e-mail: savetibet@ukr.net
www.savetibet.org.ua
www.tibetian.org.ua