ГОЛОВНА

НОВИНИ

СТАТТІ

ВІДЕО

ТИБЕТ

ДАЛАЙ-ЛАМА

ПРОЕКТИ

КОНТАКТИ






Тибет і Китай: півстоліття протистояння

  Олена КАГАНЕЦЬ


ФОТО РЕЙТЕР

СВЯТКУВАННЯ 50-Ї РІЧНИЦІ ТИБЕТСЬКОГО ПОВСТАННЯ В ЦЬОМУ РОЦІ ПРОХОДИТЬ ВІДНОСНО СПОКІЙНО. ДУХОВНИЙ ЛІДЕР ТИБЕТЦІВ ДАЛАЙ-ЛАМА ЗАСУДИВ КИТАЙСЬКЕ ПРАВЛІННЯ, НАЗВАВШИ УМОВИ ЖИТТЯ СВОЇХ СПІВВІТЧИЗНИКІВ «ПЕКЛОМ НА ЗЕМЛІ» Й ЗАКЛИКАВ ДО ВСТАНОВЛЕННЯ «ЛЕГІТИМНОЇ Й ЗНАЧИМОЇ АВТОНОМІЇ ТИБЕТУ»

Учора (10-03-2009) виповнилося півстоліття від дня, коли тибетці повстали проти китайської адміністрації, яка окупувала Тибет. Тоді, 1959 року, повстання було придушено, тисячі його учасників — вбито, а ще багато тисяч кинуто до китайських трудових таборів.

Нагадаємо, що торік 14 березня в тибетській столиці Лхаса пройшли антикитайські заворушення: палили поліцейські машини, громили китайські магазини. Це сталося після маніфестацій буддистських ченців, які напередодні вийшли на вуличні демонстрації. Антикитайські виступи і демонстрації було жорстоко придушено військами. Вбили понад 200 тибетців, серед яких були буддистські ченці. Як повідомляє Тибетський комітет Канади, окрім кількох сотень убитих, ще сотні тибетців було ув’язнено, тисячі пропали безвісти, понад 100 тис. живуть у вигнанні поза межами своєї країни. За роки китайської окупації Тибету загинуло понад мільйон тибетців.

Одразу після початку заворушень у Лхасі Пекін закрив Гімалайський регіон від зовнішнього світу: іноземних журналістів поспіхом випроваджували за межі бунтівної території в намаганні здійснити повну інформаційну ізоляцію Тибету. В’їзд до Тибетського автономного району було заборонено всім іноземцям, заблоковано доступ до інтернет-ресурсу YouTube, який одним із перших розмістив відео про протести у Лхасі. Заворушення в столиці швидко розповсюдилися на сусідні з Тибетом райони — Сичуань і Ганьсу. Антикитайські виступи почалися в інших країнах — переважно з буддистським населенням, зокрема в Непалі та Індії. Антикитайські акції протесту пройшли й у деяких країнах Європи.

Причиною торішніх заворушень у Лхасі китайська влада назвала діяльність ненависного їй Далай-лами, який з 1959 року перебуває у вигнанні й очолює тибетський уряд у вигнанні. Далай-лама назвав дії КНР культурним геноцидом тибетського народу.

Для остаточного вирішення тибетської проблеми Китай заохочує переселення в Тибет китайців, уйгурів, казахів, киргизів і таджиків. Російська журналістка Єлена Масюк, яка минулого року побувала в Тибеті, пише, що рішення таємного засідання керівників КНР від 12 травня 1993 року під кодовою назвою «512» успішно втілюється в життя: інтенсивне заселення Тибету китайцями перетворює корінне населення цього краю на національну меншину. За даними міжнародних правозахисних організацій, вже сьогодні 60% мешканців Тибету — переселенці. Причому 90% державних службовців — китайці за національністю. Напрошуються паралелі з політикою комуністичного СРСР, особливо коли читаємо слова голови уряду Тибетського автономного району КНР Дзянпи Пункога: «Під керівництвом Комуністичної партії Тибет разюче змінився: маємо політичний розвиток, соціальний прогрес, національну згуртованість, міцність кордонів. Маси мирно живуть і радісно працюють».

Як повідомляє британський журнал «Тайм», 18 січня бюро громадської безпеки у Лхасі започаткувало кампанію «сильного удару» по злочинності, здійснюючи рейди по житлових районах, орендованих приміщеннях, готелях і гостевих будинках, інтернет-кафе і барах. Вже за перший тиждень такої роботи власті затримали 51 особу за «невизначену кримінальну діяльність», а ще 30 осіб — за пограбування, проституцію, крадіжки. Двох людей було затримано за «реакційну музику», яку знайшли в їхніх мобільних телефонах. «Тайм» відзначає, що кампанія «Сильний удар» має на меті налякати тибетців напередодні 50-річчя їхнього повстання за незалежність 1959 року.

У лютому, коли Далай-лама перебував у Німеччині (там він одержав приз німецьких ЗМІ за 2008 рік), він попередив про можливі повстання в Тибетському автономному районі Китаю. «Сьогодні там дуже багато злості, — сказав він. — Ситуація дуже напружена». Він додав, що дуже занепокоєний тим, що відбувається. Китайська служба безпеки заарештовує тибетців, допитує і застосовує тортури, іноді просто вбиває в камерах.

Китайська влада вирішила заборонити чужоземцям принаймні до квітня в’їжджати на тибетські території Китаю (а це, окрім Тибетського автономного району, сусідні провінції Сичуань, Ганьсу і Цинхай, де мешкають етнічні тибетці. Більшість населення найближчої до кордону з Тибетом території Цинхай становлять тибетці. Там проживає близько половини тибетців країни. — Автор).

На прохання відвідати Лхасу журнал Time неодноразово отримував відмову. Намагання китайської влади тримати іноземних журналістів подалі від Тибету після минулорічних заворушень означає, що етнічні тибетські території Китаю зараз надійно заблоковано. Крім того, Пекін вирішив зробити тибетцям нове свято — 28 березня оголошено Днем визволення, який знаменуватиме кінець «системи феодального пригноблення». Річ у тім, що саме 28 березня виповнюється 50 років, як духовний і політичний лідер тибетського народу Далай-лама XIV після придушення тибетського повстання виїхав до сусідньої Індії, де й проживає донині.

Вочевидь, проголошення такого свята в Тибеті виглядає блюзнірством. «Ті, хто святкуватиме 28 березня, насміхаються над 86-ма тисячами тибетців, що загинули під час народного повстання, — каже Ульріх Деліус, референт по Азії Товариства народів, що під загрозою зникнення. — Немає жодної причини святкувати захоплення Тибету Китаєм, яке суперечило міжнародному праву». На його думку, 28 березня — це «чорний день» в історії Тибету та Китаю, який став причиною безкінечних страждань.

Як відзначає Time, сьогодні тибетці живуть під дулом автомата. Повсюди камери, за ними пильно стежить поліція. Тибетських дітей примушують у школі навчатися тільки китайською мовою. Тибетців ув’язнюють за те, що вони виставляють у себе в домівках портрет Далай-лами.

Мимоволі пригадуються радянські часи, коли можна було «загриміти» до в’язниці за те, що у вас у хаті на стіні висів портрет Тараса Шевченка.

Довідка «Дня»

Тибетська держава утворилася в VII столітті, а у VIII ст. досягла значного впливу в регіоні. У VIII—IX ст. в країні поширився буддизм, з санскриту на тибетську мову перекладалися буддистські твори. Стабільні та мирні відносини між Тибетом і Китаєм встановилися 822 року, коли у Лхасі було укладено договір між Тибетом і Китаєм. У XVII столітті Тибет став теократичною державою, на чолі якої стояв Далай-лама. У XVIII столітті маньчжурські правителі Китаю мали вплив на всю Східну і Центральну Азію, зокрема й на Тибет. Тибетський Далай-лама погодився бути духовним наставником маньчжурських імператорів і мати їхню протекцію та захист. Після Китайської революції 1911 року і повалення маньчжурської династії в Китаї імператорські війська покинули Тибет. Це сталося в результаті підписання двох китайсько-тибетських договорів у серпні та грудні 1912 року. Далай-лама XIII поновив повну незалежність Тибету, 1913 року видав відповідну декларацію і встановив міжнародні зв’язки, серед іншого — з Британією, Російською імперією і Китаєм. 1949 року Тибет було окуповано військами комуністичного Китаю. 1950 року духовний лідер тибетського народу Далай-лама XIV взяв на себе всю політичну владу — він фактично очолив державу та уряд. Через рік було підписано тибетсько-китайську угоду, за якою Тибет став частиною Китаю, хоча Тибету було гарантовано недоторканність його політичних, релігійних і культурних інституцій.

Газета ДЕНЬ







конференції



фотовиставки





©2008-2017 «Збережемо Тибет»

Контакти:
e-mail: savetibet@ukr.net
www.savetibet.org.ua
www.tibetian.org.ua