ГОЛОВНА

НОВИНИ

СТАТТІ

ВІДЕО

ТИБЕТ

ДАЛАЙ-ЛАМА

ПРОЕКТИ

КОНТАКТИ






Далай-лама XIV: «Думайте про благо інших. Думайте про Україну в цілому»

Олег ТКАЧЕНКО, Київ


ФОТО ЛЕСІ МАЛЬСЬКОЇ

У грудні 2008 року група українських і російських журналістів відправилася на північ Індії, до невеликого містечка Дхарамсала. За останні півстоліття воно перетворилося на місце паломництва не лише для буддистів, але й учених, політиків і журналістів із усього світу: тут розташовано резиденцію одного з найвідоміших духовних лідерів нашого часу — Тензіна Г’яцо Далай-лами XIV. Далай-лама — втілення божества для буддистів і ворог номер один для Комуністичної партії Китаю. Сам себе він називає «простим буддійським ченцем». Після прес-конференції Далай-лама зізнався, що зустріч із журналістами йому дуже сподобалася, оскільки протягом усього її часу йшлося про основні людські цінності та глобальні проблеми, а не про політику.

«...ПРАГНЕННЯ ЛЮДЕЙ ДО МИРУ ВІДЧУВАЄТЬСЯ ЗАРАЗ НАБАГАТО СИЛЬНІШЕ»

— Початок XXІ століття жахає своїми подіями. Усе частіше ми чуємо про тероризм, про локальні конфлікти в різних кінцях світу, про глобальну фінансову кризу. Ваша порада, як зберегти внутрішню силу й не втратити можливості бути щасливим. У чому полягає ваша філософія щастя?

— У визначені періоди життя нас може супроводжувати удача, але немає ніякої гарантії, що так триватиме вічно. Моменти щастя завжди змінюються більш складними періодами. Вони завжди чергуються, таке життя.

І у XVIII, і у XIX, і у XX століттях спостерігалися подібні перепади. У XXI столітті світ населяють усе ті ж людські істоти. І тому злети та падіння чергуватимуться. Якщо, переживаючи успіх, ми перебуватимемо в надмірній ейфорії й дозволимо собі думати, що так триватиме завше, то зробимо помилку. Але, з іншого боку, якщо, проходячи важкий період, ми втрачаємо всіляку надію та сповнюємося песимізмом, то це теж невірно.

Тероризм — це, звичайно, велика новина для нашого часу, але він робиться руками лише жменьки людей. Але жменька людей, які поводяться неналежно, знайдеться завжди. Просто сьогодні, з розвитком сучасних технологій, діяти їм стало набагато простіше. А так, такого роду люди зустрічалися й три-чотири століття тому. Навіть за часів Будди в Індії знаходилися люди, які поводилися неналежним чином. Були вони й серед буддистів. Чимало їх було й за часів Ісуса Христа. Йому самому довелося постраждати від їхніх рук.

Але якщо подивитися на картину в цілому, то прагнення людей до миру зараз відчувається набагато сильніше. Коли американці напали на Ірак, «звільнили» Ірак, то мільйони людей, від Австралії й до Сполучених Штатів, активно протестували проти воєнних дій. Інший приклад — війна в Косово. Скільки людей виступили проти неї! Недавній військовий конфлікт між Росією та Грузією також викликав серйозну критику. Це дуже явна ознака того, що люди більше не хочуть насильства незалежно від того, яка мета змушує його застосовувати. Мені здається, що це ознака оздоровлення ситуації в світі.

«У НАС У КРОВІ — ПРИХИЛЬНІСТЬ ДО ІСТИНИ, СПРАВЕДЛИВОСТІ, ДОБРОСЕРДЯ»

— Питання про довіру... Ми люди, будуємо стосунки, насамперед, на довірі. Що потрібно робити, щоб довіри між людьми стало більше?

— Чесність, правдивість — ось основа довіри. Тут також є прямий зв’язок із добросердям. Адже добросердя має на увазі турботу про благополуччя інших істот. Якщо ви щиро піклуєтеся про благополуччя інших, то не залишається місця для нечесності, утисків інших чи спроби їх обдурити. А якщо ви обдурюєте, пригноблюєте інших, виходить, що ви нехтуєте благополуччям і правами іншої істоти. Ви думаєте лише про себе й експлуатуєте інших.

Це предмет моєї першорядної турботи. Ми ведемо колективний спосіб життя. Не важливо, якої сили і влади досягла та чи інша людина, її майбутнє, її щастя в значній мірі залежать від іншого людського співтовариства. Решта людства — основа її благополуччя, її майбутнього. Коли ми обдурюємо та пригноблюємо інших, то тим самим ми підточуємо основи свого власного майбутнього. Це говорить про те, що ми не повною мірою використовуємо свої інтелектуальні здібності. У полі нашого зору лише наше самозакохане его. Ми дивимося на світ через дуже вузьке віконце. Ми не думаємо про наслідки в широкому масштабі. Такий мій погляд. Чесність, відкритість, прозорість — от основа довіри.

— Ваша Святосте, здається, що в сучасному світі все менше значення має релігія й усе менше віруючих людей, але все більше тих, хто захищає права інших людей, виступає проти насильства, піклується про екологію. Можливо, за нашого часу, змінити світ на краще, врятувати світ може вже не релігія, а от такий гуманістичний, альтруїстичний рух.

— Це дуже добре питання. У цілому, як я говорив вище, ключовим чинником є добросердя і турбота про благополуччя інших. Якщо взяти це за основу, то політика стає конструктивною, а бізнес — більш надійним. Погляньте на великих американських бізнесменів, серед них чимало брехунів. Однією з причин тієї колосальної шкоди, що її нещодавно зазнала Америка, полягає в тому, що деякі з цих бізнесменів і банкірів вдавалися до брехні й ошукувань. І це, в остаточному підсумку, призвело до обвалу.

Усяка дія, в основі якої лежить добросердність, турбота про благополуччя інших, носитиме конструктивний характер. Якщо ж, при відсутності такої мотивації, ми візьмемося, скажімо, викладати релігійне вчення, то така релігія стане брудною релігією. Політика — буде брудною політикою. Економіка — брудною економікою. Чи не так? Погляньте на корупцію. Корупція приносить людям збагачення, але це брудний метод.

Отже, добросердя та чесність є ключовими чинниками. Тепер питання — як нам розвивати добросердя в світі? Я звичайно кажу, що існує кілька способів. Перший — розвиток співчуття за допомогою теїстичних релігій. Другий — використання підходу, пропонованого нетеїстичними релігіями; застосування закону причиново-наслідкового зв’язку: чинитимеш добро — матимеш користь; чинитимеш зло — страждатимеш. Такий закон причиново-наслідкового зв’язку. Обидва цих методи пов’язані з релігійними традиціями. Але має бути й третій метод, адже існує так багато людей, які за своєю сутністю є невіруючими. Має існувати секулярний спосіб просунення цих цінностей.

Ці цінності самі по собі належать до сфери секулярної, нерелігійної етики. Я, зазвичай, називаю їх загальнолюдськими цінностями. Безумовно, всі релігії також говорять про загальнолюдські цінності, але вони, власне, не мають нічого спільного з релігією. Вони належать до секулярної етики й тому просувати їх потрібно не за допомогою релігії, а за допомогою методів секулярних, тобто застосовуючи здоровий глузд, і спираючись на загальні переживання, що споріднюють усіх людей.

Якщо в цьому залі ми будемо говорити один із одним, вкладаючи в свої слова тепло й добросердя, то всі будуть щасливі. У нас у крові прихильність до істини, справедливості, добросердя. І ще один дуже важливий момент — останні наукові дослідження показують, що добросердя та співчутливість допомагають зміцнити нашу імунну систему, а гнів та ненависть пожирають нашу імунну систему. Узявши це за основу, розкажіть людям — добросердя та співчутливість приносять користь як нам самим, так і іншим.

Я часто відвідую різні країни, різні місця... Де б я не був, я завжди особливо підкреслюю важливість цих цінностей. Я не говорю про релігію. Я — буддист, але я ніколи не беру на себе місію поширення буддизму. Ніколи. Я завжди намагаюся поділитися з людьми тим, що мені відомо про загальнолюдські цінності, я звертаюсь до методів секулярних. Права людини, охорона навколишнього середовища — усе це дуже тісно пов’язано з добросердям, почуттям відповідальності, усвідомленням загальних інтересів.

«ДУМАЙТЕ ПРО БЛАГО ІНШИХ»

— В Україні зараз ситуація, коли основні політичні сили не можуть поділити владу і кожна з них тягне до себе, не хоче йти на поступки, в результаті країна все більше занурюється в політичну кризу. Яку пораду ви б дали, щоб вийти з цієї безвихідної ситуації?

— Зазвичай люди, які використовують боротьбу за владу як метод — недальновидні. Потрібно брати до уваги інтереси держави, а не власні інтереси. Тут також має місце відсутність почуття відповідальності, турботи про благополуччя інших. Люди думають лише про своє ім’я, про свою родину, про свою владу...

Я хочу розповісти вам одну історію. Одного разу я зустрічався з вченими в Америці. Один із них виступав із доповіддю, демонструючи результати своїх наукових досліджень. Він згадав тоді, що ті люди, які часто вимовляють слова «Я», «Моє», «Мені», в більшій мірі піддаються ризику серцевих захворювань, серцевого нападу. Причина? Якщо постійно думати про себе, говорити «Я», «Я», «Я», то світосприйняття стає дуже вузьким. При такому вузькому світосприйнятті навіть малесенька проблема починає здаватися величезною, нестерпною. Тоді ви починаєте ще більше хвилюватися, виникає стрес, почуття самотності, депресія і, як наслідок, серцевий напад.

Думайте про благо інших. Думайте про Україну в цілому. Пам’ятайте про минуле і погляньте в майбутнє. Тоді ваші власні проблеми здаватимуться вам дуже маленькими і буде менший ризик серцевих захворювань.

«...ІНСТИТУТ ДАЛАЙ-ЛАМИ МОЖЕ ПРИПИНИТИ СВОЄ ІСНУВАННЯ»

— Починаючи з 1999 року, ви стверджуєте, що ваше нинішнє втілення може виявитися останнім. Декілька днів тому в газетах також можна було прочитати ваше пророкування про те, що ця реінкарнація може бути останньою. Чи означає це, що ви перейдете на зовсім новий рівень буття, або ж ваша місія як Далай-лами буде закінчена?

— З погляду буддизму Тибету, інститут Далай-лами не має визначального значення. Йому близько 500 років, а тибетському буддизму — понад 1000 років. Це стосується і тибетської нації. Відповідно до археологічних розкопок, тибетській нації 8—9 тисяч років, а деякі називають цифру в 30 тисяч років. Інституту ж Далай-лами, як я говорив вище, лише 500 років.

Інститут Далай-лами виник за певних умов і за певних умов може припинити своє існування. Ще в 1969 році в одній із своїх офіційних заяв я цілком визначено підкреслив, що сам тибетський народ має визначити, чи буде продовжено інститут Далай-лами, чи ні.

Тому я завжди говорю, що якщо більшість тибетців вирішить, що їм більше не потрібний інститут Далай-лами, то він припинить своє існування. В цьому випадку я буду останнім Далай-ламою. Але це не означає, що моє нинішнє життя буде останнім. Я буду перероджуватися й надалі. Зрозуміло, в мене немає якихось особливих здібностей, що дозволяють мені контролювати своє майбутнє. В мене немає таких здібностей, але є рішучість...Моя улюблена молитва звучить так:

    До тих пір, поки існує простір,
    До тих пір, поки живі живуть,
    Нехай у світі і я залишусь,
    Страждань розсіювати темряву.

Це моя улюблена молитва. Я завжди підношу її і вона стає для мене джерелом сили та внутрішньої рішучості. Весь цей всесвіт може зникнути, але йому на зміну прийде новий всесвіт, і я буду там.

Якщо міркувати з буддійської точки зору, то всіх нас очікують нові переродження. З’явиться новий всесвіт і там вже не буде ані Росії, ані Тибету, а нові місця з новими назвами, новими націями... Можливо, навіть форма тіл у істот буде іншою. Але все це будуть ті ж самі живі істоти, з тими ж самими емоціями. Їхня свідомість буде продовженням їхньої теперішньої свідомості. Як і раніше, їм буде притаманне прагнення до щастя та бажання уникати страждань...







конференції



фотовиставки





©2008-2017 «Збережемо Тибет»

Контакти:
e-mail: savetibet@ukr.net
www.savetibet.org.ua
www.tibetian.org.ua